Зріле кохання

Лідія  Скрипка
[i][b]  «Від  любові  до  кохання»[/b][/i]
[i]  (поезія)[/i]
[u]Лубни  –  2018[/u]
Видавництво[b]  «Інтер  Парк»[/b]


   Поетам  стан  закоханості  необхідний,  навіть  якщо  вони  пишуть  пейзажну  чи  громадянську  лірику.  Якщо  ж  це  лірика  інтимна,  то  тут  без  кохання  ніяк,  воно  потрібне,  як  мольберт  для  художника  чи    скрипка  для  скрипаля.
Назва  збірки  віршів  Лідії  Скрипки  «Від  любові  до  кохання»  говорить  сама  про  себе.  (Подумалось  –  перекласти  цю  назву  на  російську  мову  неможливо.)
   Яка  тривіальна  тема  –  скажете  ви,  вона  одна  з  магістральних  у  світовій  поезії  від  самого  початку  її  існування.  Любовні  сюжети  є  взагалі  вічними  в  фольклорі  та  світовій  літературі.  Мабуть,  серед  усіх  поетів  земної  кулі  усіх  часів  не  було  б  такого,  хто  не  писав  би  про  кохання,  не  оспівував  погляд  і  вроду  коханої  (коханого),  не  відтворював  у  найвишуканіших  образах  це  прекрасне  й  вічно  молоде  почуття.  Наша  культура,  література,  кіно  роблять  наголос  на  юній  любові,  гормонально  інтенсивному  сплеску  емоцій,  характерному  лише  для  16-20-літніх.
   Особливість  віршів  Лідії  Скрипки  полягає  в  тому,  що  в  них  описано  кохання  в  [b]зрілому  віці[/b].  Таке  кохання  трапляється  неждано,  коли  вам  вже  минуло  за  50  або  60.  

[i]    Чемний  рух  і  на  руку  рука,
   Тепле  слово,  усмішка  очима.
   Де  ж  раніше  так  довго  блукав,
   Цей  статечний  і  славний  мужчина?[/i]

                   «Зустріч»  (стор.53)  *

   В  цьому  віці  більш  рельєфно  бачаться  тонкощі  кохання,  сплетені  в  найрізноманітніші  почуття  і  особливі  емоції:  потяг,  захоплення,  ніжність,  страждання  і  насолода,  радість  та  печаль,  страх  і  сміливість,  гнів  та  ненависть.  

   [i]Чому  сьогодні  втихла  щастя  пісня,
   Чому  я  нишком  заздрю  солов’ю?..
   Любов  прийшла,..  але  занадто  пізня.
   Я  ж  на  розпутті  в  розпачі  стою…[/i]

                     «Чому?»(стор.46)

   У  поезії,  написаній  у  зрілому  віці,  кохання  представлено  поетами,  в  основному,  як  любов-спомин,  любов-сподівання.  Проте  в  поезії  Лідії  Скрипки  показано,  що  і  в  мудрості  можна  ще  раз  пережити  молодість.

   [i]Серце  у  твоїм  теплі  купається,
   Як  в  цілющих  травоньках  дитя.
   Від  твоєї  ласки  прокидається
   Вже  давно  поснуле  почуття.[/i]

             (стор.100)

   Незбагненна  природа  людських  відносин.    Коли  любов  стукає  у  двері,  вона  не  питає,  скільки  вам  років.  Важливо  лише  те,  чи  ви  відчуваєте  пристрасть  до  життя  та  прагнете  щастя.
   [i]Зустрілись  погляди  на  швидкості  комет,
   Відбили  у  очах  одне  бажання…
   Складає  пізня  осінь  нам  новий  сонет  –
   Нетлінний  гімн  останнього  кохання.  [/i]

               (стор.59)

   Людина  створена  для  любові.  Коли  життя  дарує  ще  одну  можливість  відчути  всі  відтінки  і  прояви  кохання,  потрібно  визначитись,  як  діяти  в  даних  вікових  рамках.  В  ідеалі  варто  зрозуміти,  що  все  найкраще  відбувається  в  теперішньому  часі.  Саме  тут  і  зараз  свідомість  відкривається  і  з’являється  можливість  бути  щасливим.

   [i]Поблизу  всi  роки  Вона  жила,
   Його  чарiвна  Муза  довгождана.
   Змiнився  свiт,  i  Скрипка  ожила  -
   Його  любов,  фортуна,  Богом  дана.[/i]

                 «Скрипаль  од  Бога!»(стор.65)

   Кохання  в  зрілому  віці  особливе,  хоча  його  часто  недооцінюють.  Чому  б  і  не  дати  собі  ще  один  шанс?  Кохання  в  зрілому  віці  може  перерости  в  прекрасне  теперішнє  та  стати  частиною  майбутнього  і  зробити  закоханого    кращою  людиною.
 
[i]    Вокзал.  Перон.  Тебе  в  дорогу  знову
   Безжально  потяг  iз  обiймiв  виривав.
   Живу  надiєю,  твоєму  вiрю  слову
   I,  як  в  дитинствi,  вірю  в  казку  і  дива.[/i]

           «Твоє  чорняве  з  легким  iнеєм  волосся»  (стор.96)

   Найбільша  пристрасть  іноді  виникає,  коли  людина  вже  доросла.  І  дарма,  що  велике  кохання  може  мати  сивину,  а  усмішка  на  обличчі  обрамлення  зі  зморшок.  

[i]    Скроні  інієм  злегка  сполохані
   Поміркований  дум  часоплин.
   Не  призначений  вік  для  закоханих,
   Хоч  би  там  був  нектар  чи  полин.[/i]
             (стор.62)

   Усім  добре  відомо,  що  фактичний  вік  не  завжди  ідеально  відповідає  психологічній  та  емоційній  зрілості.  Однак  коли  ці  дві  характеристики  збігаються,  людина  переходить  у  золотий  вік,  період,  коли  пристрасть  приходить  знову,  яскрава,  відмінна  та  прекрасна.  Тому  кохання  в  зрілому  віці  не  буває  невчасним.  Нова  любов  –  то,  можливо,  найкраща  любов.
[i]
   Прокидатись  з  тобою!  Не  буває  нiчого  милiше
   Для  недiльного  ранку  чи  то  гарного  iншого  дня.
   Ти  мене  пригортаєш,  i  вiд  того,  здається,  теплiше,
   Й  не  така  вже  на  погляд  у  буденностi  гостра  стерня.[/i]

                   «Прокидатись  з  тобою»  (стор.93)

   В  зрілому  віці,  з  висоти  життєвого  досвіду    коханням  насолоджуються  повільніше,  відчуваючи  всі  його  відтінки  і  смаки,  мов  коштовним,  витриманим  вином.

[i]    Твої  слова,  що  грішнику  причастя,
   З  душі  сповзає  мислима  вина.
   А  повний  келих  істинного  щастя
   Є  шанс  обом  нам  випити  до  дна.[/i]

                   «Твої  слова»(стор.103)

То  ж  любіть  і  будьте  любимі!  В  крайньому  разі  читайте  поетичну  збірку  Лідії  Скрипки  «Від  любові  до  кохання».  Адже  почуття  не  знають,  що  таке  роки.
-----------------------

*–  в  дужках  назва  вірша  і  номер  сторінки  в  збірці.
----------------

           Євмен  Бардаков
                             03.06.2020


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882629
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2020
автор: Віктор Ох