Мудрі стають німими,
бо голос уже не лікує.
Зашивають свої роти,
і не згадують Бога всує.
Маски здирає старість
із витончених та красивих,
Барбі та Кени швидко
хворі стають і сиві.
Часу занадто мало
на те, щоб Людиною стати,
Та ще й косарі-пухлини
можуть раніше забрати.
Діти усе розуміли,
та їм не давали слова.
Часу занадто мало
на пустопорожню розмову.
Ставити кому – марно,
ставити крапку – надійно.
Мудрі стають німими,
ставати німими – сильно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2020
автор: Miha_Poetry