Цікава тільки любов

               Поема

                                       Першоверховним  апостолам  Петру  і  Павлу
                                         з  любов’ю  присвячується

1

Промені  сонця  золоті
на  небі  голубім
Широкі!  й  на  вогненнеє  плече!


І  більше  серцем  —
             й  в  погляді  —  
                               тече
все  золоте
в  мій  дім...


2

Чуєш,  людино...
то  «зебру»
витирають  шини
і  чую  серцем
люди  більш  машини
й  сотворене  —
отак
це  застаріле  —
           і  один  другого
зітре.


І  вічно  юний  мій  Ісус  Христос!
Юніють  в  Нім
й  ніщо  не  вмре!


3

Собори,  храми  —  і
                                                                 храмки!  —
відлік
де  працьовите  плаче
у  серці
й  дивиться  в  світ  —  де  навпаки
сміються  і  хизуються
словяни  в  Азії:
тут  в  духові  —  ледачі!


А  дух  кипить!!
Господь  любов  усім  назначить,
бо  хоч  не  хоч  —  а  трісну
                                                         в  лоб,
очі
усі  
опоєні
відкрити  щоб  ...



Доброго  дня  вам!  —  це
світиться  велике!  —  Свято...
я  втрапив  до  апостолів
через    світів  гильце
півконтрабандне-півсвяте
якщо  ще  й  всі,
кого  збудив    —  апостоли
то  —  нас  багато!!
Знаєш,  громадо!

12.07.2020,  з  причастям!
в  автобусі  і  трамі

„  Перевага  любови:

Якби  я  говорив  мовами  людськими  й  ангельськими,  але  не  мав  любови,  я  був  би  немов  мідь  бреняча  або  кимвал  звучний.

       Якби  я  мав  дар  пророцтва  і  відав  усі  тайни  й  усе  знання,  і  якби  я  мав  усю  віру,  щоб  і  гори  переставляти,  але  не  мав  любови,  я  був  би  –  ніщо.

       І  якби  я  роздав  бідним  усе,  що  маю,  та  якби  віддав  моє  тіло  на  спалення,  але  не  мав  любови,  то  я  не  мав  би  жадної  користи.

       Любов  –  довготерпелива,  любов  –  лагідна,  вона  не  заздрить,  любов  не  чваниться,  не  надимається,

       не  бешкетує,  не  шукає  свого,  не  поривається  до  гніву,  не  задумує  зла;

       не  тішиться,  коли  хтось  чинить  кривду,  радіє  правдою;

       все  зносить,  в  усе  вірить,  усього  надіється,  все  перетерпить.

       Любов  ніколи  не  переминає.  Пророцтва  зникнуть,  мови  замовкнуть,  знання  зникне.

       Бо  знаємо  частинно  й  частинно  пророкуємо.

       Коли  настане  досконале,  недосконале  зникне.

       Коли  я  був  дитиною,  говорив  як  дитина,  думав  як  дитина,  міркував  як  дитина.  Коли  ж  я  став  мужем,  покинув  те,  що  дитяче.

       Тепер  ми  бачимо,  як  у  дзеркалі,  неясно;  тоді  ж  –  обличчям  в  обличчя.  Тепер  я  спізнаю  недосконало,  а  тоді  спізнаю  так,  як  і  я  спізнаний.

       Тепер  же  зостаються:  віра,  надія,  любов  –  цих  троє;  але  найбільша  з  них  –  любов.“

(1  Коринтян  13).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович