Чи прощенний такий мій гріх? –
Я гріхам не давала їсти,
Наставляли бувало гріш
Та за стіл норовили сісти.
Хоч і чула благальний крик
Десь моя непохитна душа,
Все шукала у цьому зиск –
Знала ціну усім гріхам.
Я гріхам не дала води,
Їх вустами кричала спрага,
Час на сповідь гріхи водив,
А я думала: Богу слава!
Я ховала від сонця їх,
Від дощу, аби не росли.
Якщо, Господи, це – мій гріх,
То мені за гріхи – прости.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2020
автор: Шостацька Людмила