Якось зранку біля річки
пасли дзьобики індички,
по густій як мох травичці
почалапали в водичку.
Мили лапки, мили щічки,
бо до того мали звичку.
У ту пору полунички
Червонілися із гички.
Натрусили зо дві дечки
вітамінів до аптечки,
щоб зростали індичата
і міцніли в них крилята
Щоб у зиму сиво-сіру
Не вертав коронавірус.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2020
автор: Окрилена