Західний вітер стукає в шиби
Двері відчинені, миті німі
Ми наче книги до дір прочитані
Серце чекає згину зими
Вигини тіл у місячнім сяйві
І ледве чутні липневі дощі
Русла річок ми змінити не в праві
Спомини душать мов терпкі хвощі
Очі в дрімоті, де сон, а де правда
Певно полинами нас напоїли
Подих, ще крок, ще не виткані лати
Із лози верби та китиць калини
Ринвами-венами б’ється у грудях
Те є багряне живильне джерельце
Римами, нотами, фарбами сповна
Крізь тіло й розум назовні прорветься
Вервиці змолені, мрії записані
Дев'яті кола зневіри здолані
Західний вітер, двері відчинені
Ми своє завтра збудуєм сьогодні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2020
автор: Андре Ільєн*