Моя прекрасна Україно, -
Стражденна батьківська земля,
Тебе схилити на коліна
Так прагнуть виродки кремля.
Тебе в усі часи ламали,
І розривали на шматки,
А ще нахабно грабували
Близькі сусіди-вороги.
Гнітили мову солов’їну,
Під корінь різали не раз,
Душили – не було спочину,
І плюндрували кожен раз.
І нині, іроди-собаки
Кусають із усіх боків –
Ці запроданці-олігархи,
Що мають люд за батраків.
Сепари нищать і вбивають,
Щоб стерти із лиця землі
Куточок праведного раю,
А корегуючий в кремлі.
Але зусилля їхні марні:
Нас – українців, не зламати.
Бо Україна – наша мати,
Повинна жити й розквітати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882412
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2020
автор: Ольга Калина