Як колихала завжди мене мати,
Вкладала ніжно немовлятко спати,
Так пригортала, ніби сонце квітку,
Як лебідь вірний чарівну лебідку
Її любов не в силі передати,
Бо так любити може тільки мати,
Її тепло завжди в житті зігріє,
Від негараздів захистить зуміє
Серденько вірне, найдорожчі руки
І голос ніжний - неймовірні звуки,
А серце її любляче, безмежне
До ніжноти прекрасне і бентежне
Любов, красу не в силі передати,
Бо так любити може тільки мати,
Спасибі, люба, за тепло і святість,
Що завжди дарувала щиру радість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик