І віршів вимальовується обрис

Кружляють  в  голові  думок  обривки,
Коли  вночі  дзвінка  і  сонна  тиша.
Мов  недозрілі  у  саду  оливки,
А  вже  притягують  єством  з  узвишшя.

Вслухаєшся  у  те  послання  Боже  -
Зі  світлом  знов  лягає  на  папері.
Хай  не  Прокруст  йому  застеле  ложе,
Без  штампів,  звісно,  як  в  небесній  сфері.

Рядки  народжуються,  ніби  діти.
Втрачаєш  сили,  все  ж  плекаєш  образ.
Радієш  тим  новим  плодам  просвіти,
І  віршів  вимальовується  обрис.

(Обрис-  в  значенні  "зміст").

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882248
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)