Звичайна річ

Милиці  й  матрац  на  смітнику,
Пам'ятник  життю,  яке  минуло...
Ще  підлога,  певно,  не  забула
Ту  ходу,  повільну  і  важку...
Стіни  ще  несуть  в  собі  тепло...
У  кутку  живе  відлуння  сміху...
Кіт  з  диваном  розмовляють  тихо,
Плющ  в  скорботі  опустив  чоло...
Двері,  як  почесні  вартові,
Непорушні  по  місцях,  суворі...
Й  байдуже  вікну,  що  там,  надворі,
Хтось  дві  лави  встановив  нові...






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2020
автор: Анна Шульке