Я піду у безмежні поля,
Там волошки цвіли синявою,
Де чекала розкішна краса,
Милувавши і літом, й весною
Де бриніла рідненька земля
І так пахла святими хлібами,
Напувала ранкова роса,
Обіймаючи ніжно листками
Замилуюся я навкруги,
Так і вабить розкішна природа
Та бажаю ще більше пройти,
Бо життя - це така насолода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик