Моя пташко

Як  смолу  розпечену,  тýгу
У  дірку  лиє  собі  душа,
Бо  почуваєшся,  серед  лугу,
З  кубельця  викинутим,  пташам  —

В  житті  не  кожен  живе  "на  совість"  —
Тобі  це  дико.  Ти  —  вірний  птах.

Долає  відчай  —  летиш  до  сонця,
Воно  осяє  тобі  твій  шлях.

Якщо  колись  тобі  чемна  доля
Підкладе  у  колеса  хмиз,  —
Розведи  вогонь  серед  поля  —
Най  горить!
А  сама  —
Борись!

09.07.2020          00:8

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882203
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2020
автор: Аліна Шевчук