А як у Вас?

Я  так  і  не  змогла  забути  Вас,
І  хоч  ніхто  минуле  не  поверне,
Перед  очима  –  спогадами  –  терни,
Незгойний  біль  не  заспокоїв  час…

В  очах  рябіли  спалахи  подій:
Якась  рутина,  дріб'язкові  справи,
Напружені,  в  буденності  –  яскраві,
Я  не  здалася  хвилям  безнадій.

Моя  душа,  обпалена  до  тла,
Серед  ілюзій  втрачених  німіла,
в  молитві  кріпла...  і  лишилась  ціла.
і  ожила…  не  підвела...  змогла!

А  серце  лікувалося  щораз,
складалось  зі  шматків,  уламків,  крихіт...
В  рідні  та  друзях  бачило  утіху.
…Та  так  і  не  змогло  забути  Вас.

Цей  монолог  чуттєвостей  лишіть:
Торкають  терни  зболено-студене.
…А  Ви  в  думках  звертаєтесь  до  мене?
І  як  у  Вас  при  цьому  на  душі?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2020
автор: Білоозерянська Чайка