Чекаю вже дощу, чекаю...
Він змиє пил як біль з душі,
І вже тоді не треба раю
Як будуть в росах спориші.
Чекаю сонця вранці щемно
Дивлюся - обрій запалав,
Душа тривожилась даремно
Вже грає сонце поміж трав.
Чекаю, сонячне проміння
Хай полонить усе кругом,
Душа наповниться горінням
Як келих сонячним вином.
Чекаю вечора, чекаю...
Останні промені - землі
І перша зірка запалає
Пошле привіт ясний мені.
Чекаю дива в кожнім дні...
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2020
автор: синяк