Половини

Ти  –  вітер,  і  тебе  не  зупинити,
Я  –  небо,  по  якому  ти  пливеш.
Приречені  без  пам’яті  любити,
Любити  вічно,  без  правил  і  без  меж.

Ти  –  море,  безкрає  і  прозоре,
А  я  –  твоя  морська  пекуча  сіль.
Без  солі  море  більш  не  буде  морем,
І  сіль  без  моря  смерть  несе  усім.

Я  –  безкрила  невелика  пташка,
Ну  а  ти  –  то  два  моїх  крила,
І  як  травам  без  дощу  буває  важко,
Так  без  мене  в’янеш  ти,  без  тебе  я.

Ти  –  темна  ніч,  а  я  –  вогонь  яскравий,
Ми  разом  ціле,  сплетені  в  одне.
Кому  вогонь  потрібен  в  денних  справах?
А  ніч  без  світла  навіює  сумне.

І  не  розірвуть  наших  душ  сплетіння
Ні  сум,  ні  відстань,  ні  буденний  плин,
Не  страшне  нам  почуттів  зітління
І  безліч  лютих  та  тривалих  зим.    

Бо  ми  –  це  половини  від  цілого,
Ми  –  полум’я  любові  золоте,  
Вогнища  прекрасного  й  живого,
Яке  із  двох  сплітає    нас  в  одне.    

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2020
автор: Нелл Грін