Ранок наодинці

Долоні  до  сонця  не  простягаю,
Хай  сходить  собі  на  здоров'я.
Сентименти  розводити  часу  немає,
На  роботу  збираюсь;  з  любов'ю
Чи  байдуже  мажу  хліб  маслом  розталим,
Безглуздо  вникати  у  це.
І,  мабуть,  сюди  додавати  невдало
Картоплю  і  зварене  круто  яйце.
Звичайна  картина  типового  ранку,
Схожість  у  всьому  з  вчорашнім:
Інгредієнти  думок  і  сніданку
З  присмаком  завжди  домашнім.
Іноді,  правда,  цікаві  звороти
Спалахують  раптом  в  мізку.
Я  влучних  метафор  ніколи  не  проти
В'язанку  мати  хльостку.
Однак  не  сьогодні  крилатий  Пегас
Мені  обіцяв  завітати.
Можливо,  гривастий  на  потім  припас
Все,  що  я  винен  сказати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2020
автор: Петро Рубака