Рідна мова

Я  мову  щодня,  щонеділі
З  дитячих  років  рідну  вчив.
І  в  серце  моє,  наче  мрії,
Напевно  навік  Бог  вложив.

Бо  не  лиш  день,  а  й  світлі  ночі,
І  дощ,  і  сніг,  і  темнота,
І  найсвітліші  мами  очі
В  душі  живуть,  немов  весна.

Не  раз  чужинець  і  то  відкрито
Нав’язував  свої  слова,
Та  не  зумів  він  нас  скорити,
Бо  мова  нам  ця  дорога.

Із  "Кобзарем"  лежить  вже  книжка,
З  котрої  азбуку  я  вчив,
Коли  гула  знущань  гурдига
Над  пасмами  врожайних  нив.

Я  книгу  цю  донині  маю.
Мій  батько  вчив  любить  по  ній
Вкраїну  рідну  нам,  безкраю,
Її  народ,  її  пісні.

І  я  старався  дітей  вчити
Рідненьку  мову  й  край  без  меж;
Любитись,  в  дружбі  з  людьми  жити
Й  трудитись  щиро  усім  теж.

А  роки  вихором  злетіли.
Уже  правнуки  в  мене  є.
Я  радий,  що  й  в  їх  душах  зріло
Все  українське,  дороге.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2020
автор: Дашавський поет