Лежу і дивлюся на стелю
І думаю-думаю: де ти?
Надію в собі застрелив -
Лишилися тільки скелети.
Їх в шафу так просто не вмістиш:
Одні шкіряться, інші танцюють.
Вони - то я, це їх вірші
Моєму лицю так пасують.
Я заплющую очі й не бачу,
Прокидаюся й знову: де ти?
Щокою шукаю щоку гарячу,
Та лишилися тільки скелети.
06.07.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2020
автор: Олександр Подвишенний