А дерево зовуть…

А  на  межі  із  лісом  край  городу
Росте  високе  дерево  собі,
Коли  барвисте  літечко  приходить  -
Чорні  та  білі  родить  ягідки,

Що  на  сережки  дуже-дуже  схожі,
Які  красуням  завжди  до  лиця,
Вони  смачні  й  корисні,  знає  кожен.
А  дерево  зовуть...(  шовковиця).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881862
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський