Розмах

Розмах  потьмарення  жахає,
Вдягли  чорноризі  хомут.
Із  смертю  влада  нас  вінчає,
Скував  Украйну  тихо  спрут.

Війна  гуде  й  не  затихає,
Хрести,  як  боцики  ростуть.
Рожок  юд..ський  серце  крає,
До  прірви  Вкраїну  ведуть.

Чи  не  пора  до  зброї  браття,
Нуртує  в  грудях  дика  лють.
Гребуть  усе,  гребуть  до  шмаття,
На  ешафот  пора  приблуд.


адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2020
автор: Волиняка