Запам'ятай той день,коли все почалося,
Коли зустрів мене,а я тебе,
Ти так ніжно гладив по волоссі,
Дивлячись у очі,думками про одне.
Чи вона зі мною буде завжди?
Чи кохатиме так сильно,як і я?
А якщо - це все не назавжди,
Може лиш доки не зійшла зоря.
Я ж її кохаю до нестями,
Для мене цілий світ в її очах.
Без них немає світла і ночами,
Без них немає спокою у снах.
Він думає про це і ще не знає,
Що для неї він є сенс цього життя,
Що так щиро її, віддано кохає,
Цю правду знає лиш серцебиття.
В думках вона тримає його руку,
Знак вісімки малює на плечі,
Нізащо не відпустить ,не зробить назад кроку,
Триматиме долоню навіть уночі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2020
автор: Вікторія Павлюк