У світі, крім ґаджетів, нічого не змінилось,
Ті ж самі фігури на чорно - білій дошці,
Де не завжди виграють ті, що білі,
І не завжди програють чорні, такі ж.
Ховається сонце за обрій щовечір,
А десь, в той же час, таке ж саме сходить воно,
Обмотаю синім шарфом шию й плечі,
Як завжди, одним і тим же шарфом.
Все рухається, але над одним і тим же місцем,
Над почуттями серця, що на рух цей реагує,
Коли у повному залі вибираєш де сісти,
І на одну і ту ж виставу різний аплодує.
А над морем різні щомить хмари,
І не зловити одну й ту ж саму хвилю,
Та все ж однаково приходять до нього пари,
Та й їхній слід на березі море однаково змиє.
Напевно в цьому і суть?!В моментах нашого життя!
Одного, що усім дається на землі,
Для нас Божий світ - це вічне відкриття,
Коли для нього ми всі однакові.
05.07.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881795
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2020
автор: Іра Задворна