Рани

Рани  в  грудях,  нуртує  гнів,
Ворог  лютий  в  моїй  господі.
Чужа  мова,  як  жах  зі  снів,
І  за  нею  війна  відтоді.
Мені  сором  за  вас…  хохли,
Сум  гіркий  овиває  душу.
Мову  Мами  -  Свою  взяли
Й  віддали  на  покруч  співучу.
Для  людини  то  смертний  гріх,
Те,  що  дане  для  нас  від  Мами,
Найдорожче  скарбів  усіх,
Відцуралися..,  як  погани.
Чужа  мова  лише  в  рабів,
Без  Своєї  немає  націй.
Продали  ж  ви  своїх  Богів,
То  й  не  чуєте  їх  вібрацій.
Там  де  гідність  і  честь  друзки,
Під  ковпак  вас  взяли  пут.ни.
В  коливанні  чужім  мізки,
Живете  у  сітях  омани.
Нен.виджу,  я  вас  брати,
Мораль  ваша,  що  підла  зрада.
Чим  запліднили  вас  ж.д.,
Що  гетьмани  від  них  і  влада.
Де  ти  Батьку..,  -  устань  Сірко!
Розжени  над  Дніпром  сутомінь.
Знов  загнузданий  твій  Гнідко,
Порубай  їх…  неч.ст.х  в  корінь!!!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2020
автор: Волиняка