Якщо вважати, що кохання,
спокійне й тихе почуття –
нікого за своє життя
я не кохав: лише змагання,
лише війна на виживання,
яку почали з того дня,
коли повстали з укриття
свого байдужого мовчання.
Весь день на сутичку чекав я,
коли на килим різнотрав'я
ти ступиш стежкою війни.
Вже серце кров по краплі губить,
в обвуглені жагою губи
вологим подихом війни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2020
автор: Анатолій Костенюк