Не можу повірити в звістку страшну,
Не можу ні їсти, ні спати.
Одне запитання, чому? Ну чому?
Так рано цей світ покидати.
Як боляче знати, що друга нема,
Нема і ніколи не буде.
Скорботно складаю прощальні слова,
Про тебе ніхто не забуде.
Ще стільки твоїх не завершених справ,
Ще мрії усі не збулися.
Ти з нами зустрітися друже, ще мав,
Годинник життя зупинився...
Сьогодні ми плачемо друже усі
І кожен окремо ридає.
Із неба ллють сльози холодні дощі,
Природа той сум відчуває.
В далекі світи відлітає душа,
До Раю - служитиме Богу.
Твоя дуже швидко загасла свіча,
Лишивши нам біль і тривогу...
Ти з нами у серці і будеш завжди,
Ми будем тебе пам'ятати.
Цей день у житті моїм буде сумний,
В думках буде він воскресати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)