Матіола

Та  матіола,  що  в  саду  цвіте,
Її  красу  ніяк  не  передати,
А  аромат  п"янкий,  який  так  шле,
Ох,  як  любила  запах,  люба  мати

І  по  стежині  вранці  вже  біжить
Насолодитись  втіхою  п"янкою
Та  у  серденьку  ніжністю  щемить,
Ота  краса,  поєднана  з  тобою

Нагадує  мелодію  діток,
Які  навколо  кроки  залишали,
Як  ніби  килимочок  із  квіток,
Матусі  дорогенькій,  дарували

Щемить  той  спогад  тихо  у  душі
Та  слайди  мило  змінюють  картину,
Приємні  миті  ніжні  і  прості,
Як  ніби  зустріч,  неньки  і  дитини.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик