Раби сл.пі нарешті пробудітесь,
Що за народ щоб волі не жадав.
Своєму Божу д.рні помолітесь,
Щоби простив вас знову і прийняв.
Знедолені у стійлі чор.оризі,
Вилизуєте чоботи хр.к.м.
У гноєві погрузли і у слизі,
Чужому Божу служите...к.там.
Не вимолить свободи чарівниця,
Чекати її дарма від Хр.ста.
Без зброї… без меча не обійтися,
Віками служить істина проста.
Пора дістати сохора і граблі,
І з стріхи діда ржавого меча.
У руки мусим взяти їх ослаблі,
Щоби втікала нав.лоч чужа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2020
автор: Волиняка