Перекинувшись тричі, свідомість,
опинилася в інших світах,
де ґіґантський веганський McDonald's –
отаман овочевих ватаг.
Де сектантська "Сікстинська Мадо́нна"
що трима на руках не Христа,
а ґіґантський веганський McDonald's
з українським слівцем на вустах.
Де заквітчаний красень Адоніс
сіє сою, капусту, буряк,
а ґіґантський веганський McDonald's,
мов гарбуз перестиглий, набряк.
Ця набряклість безкрайня, бездонна:
сухофрукти, салати, рагу.
Мій ґіґантський веганський McDonald's,
перед сяйвом твоїм я в боргу.
На веганів ти плавиш, мов домна,
м'ясоїдів усяких мастей.
Раптом – бац! – прокидаюся. Вдома.
Весь у бургерах. Що ж. Намасте...
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2020
автор: Олександр Обрій