Вона росла в ромашкових полях...
У волоссі, як Молочний шлях,
І у зірках-думках утопила страх -
Ступала за кроком крок
І раптом серед пустот
Її Всесвіт думок
Перечепився через вершника строк.
Швидко її душа і слово
Знайшли русло до нього -
Єдиного неземного,
Веселого і говіркого,
Серцем доброго,
Думами закутого,
Серед холодних снігів лютого.
З крилами багатогранними
На коні багряному
Крокує сміливо словами,
Вперед марширує віршами,
Розірвавши пута зубами,
Раптом перечепився думками
Через поле ромашок з зірками.
29.06.2020
Присвячено Олександру Кармишеву
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=1003994
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2020
автор: