Пісок, про що мовчиш ти крізь віки?
Скажи й мені, і я мовчати буду...
Своєї обіцянки не забуде,
Хто поцілунок твій відчув цупкий...
Ти бачив зміни часу і ідей,
І лиш краса лишалася собою...
Під сонний спів солоного прибрю
Ти мудрості завжди навчав людей...
Не охопити досвідом своїм
Всього. Та і книжок бува замало...
Навчи, щоб сутність трохи ближче стала
Сторонніх доль, незвіданих країн...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2020
автор: Анна Шульке