Жінки мої

Жінки  мої…  з  глибокої  ріки,
Ну,  як  мені  джерела  ті  не  снити.
З  вогню  стихії  складені  роки,
Не  можна  їх  ні  знищити  ні  змити.

Пелюсточка  від  кожної  з  жоржин,
В  росі  ранковій  скупана  і  вмита.
Бокал  вина  де  тереном  жасмин,
Любов  моя  гірка  й  несамовита.

О,  Господи,  як  дико,  я  любив,
Безумним  був,  як  півень  на  світанні.
Як…  кольори  веселки  голубив,
Простіть  мене…  прекрасні  і  кохані.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: Волиняка