подих згоди

прикипіла  розбитим  серцем
до  рогатих  тіней  примара_
солов’їного  інтермецо
ще  тримають  підступні  чари_
>
передбачена  прохолода,
усвідомлене  неминуче,
затамований  подих  згоди_
повний  місяць  за  хмари  кручу_
>
бачиш-бійся_  боїшся-маєш
кілька  митей  до  зміни  вдачі_
у  яру  на  узбіччі  раю
гріх  сміється,  спокута  плаче_
>
шепіт  імені_  сніг  за  комір_
наче  каменем  з  неба  в  прірву_
перекреслені  невідомі
вкрали  пам’яті  чорні  діри_

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: Ки Ба 1