Мовчиш

Мовчиш?  Нема  чого  сказати?
А  так  красиво  медом  поливав,  свої  слова,  обіцянки,  поради,  що  весь  мій  світ  на  тобі  клином  став.

Тоді  був  листопад.  Я  пам'ятаю.  З  дерев  вже  облетіли  всі  листки.  Я  слухала  як  осінь  відлітає  ключем  у  небі,  а  пройшли  роки.

Я  думала  багато,  не  повіриш.  Я  думала  всі  ночі  стільки  літ.  Чому  так  сталось?  Серце  не  заміниш.  Воно  ж  тобі  дивилося  услід.

Чому  все  так?  Бо  ми  так  захотіли.  Знайти  себе  у  світі  майбуття.  Ми  як  чернетку  день  у  день  писали,  а  озирнулись,  то  було  життя.

                                                         GG  2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: Галина Ганчук