Ви ,зняли маску я побачила лице
скажу, мадам вам в очі : Ви, не людина.
Хіба можна , на мертвих плювати слівце
Очорнити ,тих хто у вічному спочину.
Не п'ю , не курю, розпусне життя не веду,
Все життя , думаю як заробити на хліб .
Не дозволю, вам плювати у душу мою
І слухати, ахінею від лютих диких осіб .
Прошу, зупиніться недруги ,вороги!
Не божеволійте , з розуму не сходіть.
Я вас , обходжу як міну зі сторони
Чуже дитя не розпинайте , не судіть.
Дай ,Боже ,щоб ви, не знали горя, біди,
і ніколи, не дивились смерті в очі.
Не ховали, сина і не страждали ви...
За чоловіком ,не лили сліз у ночі.
Чи , знаєте , що таке втратити рідних,
Одній, іти крізь буревії , грози й вітри.
На світі, жити заради батьків літніх
Не думати, про себе для інших цвісти .
За своїх плечах тримати небо свій дім
Крок за кроком досягати ціль у життя.
Гарувати, за двох давати лад в усім
Запалити вогник, щоб раділо дитя.
Господь, дав мені життя і всяке добро
Талан , писати вірші донести людям .
Трудитись, і у любові сіяти зерно
Засвічувати, ясне сонце у грудях.
Та я, не з плазунів, а із крилатих...
І не боюсь ,стояти за своє до кінця.
Я , світло боже -для крутих , і пихатих
За мною , стоїть Господь і правда свята.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: Чайківчанка