Одягну сорочку білу….

Одягну  сорочку  білу,
З  льону  аж  додолу,
Боса  встану  на  стежину,
Що  біжить  із  дому,
Цілували  стопи  роси,
Де  сікло  каміння,
Розпустила  довгі  коси,
Шлях  мій  до  спасіння.
Річка  берег  омиває,
Манить  в  бурні  води,
Серце  ніжне  клич  приймає,
Чує  шепіт,  мов  би,
Весь  поділ  прилип  до  тіла,
Став  напівпрозорий,
Помолилась,  як  уміла,
Аж  почули  гори.
Сльози  крапали  поволі,
Біль  пішов  з  потоком,
А  на  знак  важкої  долі,
Птах  злетів  високо,
Хустку  вкрала  глибина,
А  віночок  хвилі,
Скелі  пишуть  імена,
Та  стоять  безсилі....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: Galkka2