А день так невтомно тікає в ніч,
І час вже минає надто швидко.
З віком ти скидаєш свій сум із пліч,
Розумієш, що житті все хитко.
Змінюєш свої мрії і думки,
І погляд стає вже зовсім іншим.
Гортаєш старі свої сторінки,
І серце твоє стає теплішим.
Цінуються не речі, як колись,
А здоров'я рідних серце гріє.
Ти за їхне щастя завжди молись,
Хай їхня радість душу леліє.
Тобі не цікаві пересуди,
І вони вже серце оминають.
І не хвилює, що скажуть люди,
Нехай вони вади виправляють.
За тим, що не твоє не сумуєш,
А женеш від себе якнайдалі.
І негатив активно фільтруєш,
Добро пишеш в життєві скрижалі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881352
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2020
автор: Віктор Варварич