Такого не можна було не утнути!
І раптом ти пишеш вірші аби розуму не позбутись.
Зі слів, яких хотів забути але не можеш,
рахуючи втрачений час і голос виходить
дорожче ніж мало би бути.
Підпишеш без дати дурним псевдонімом,
Який не одразу можна згадати
І пишеш все коротенько,
Як в есемесі бо ще менше і більше не можна гірше сказати
І миру і місту аби не розкрити змісту
Сховати і зберегти інтригу не дати втратити інтересу не вийти на букву усім відому і чергова відмова не наверне тебе до прогресу і не покличе додому
Їсти і говорити знову на поверсі сьомому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881232
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2020
автор: псевдоням