дерева заламують руки
дерева ридають дощами
в деревах ховаються круки
отам, на вершечках на самих
дерева, заплакані липи
усе віддають те, що мали
у жертву пекучому літу
жадобі людській на поталу
ховають обпатрані віти
змивають чийсь сором і рани
згубивши корони зі цвіту
комусь так доречно і... рано
скалічені липові душі
обірвану вітрову пісню
хтось чаєм цілющим засушить
і болем нап‘ється корисним
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2020
автор: Ulcus