Зійшов місяць під зорями стожар,
Усміхнувся червоній калині.
Сонечко розчинилось поміж хмар,
Вечір співає колискову яворині...
Стоїть одинока зажурена хата,
Під вікном лілії, піони цвітуть.
У садочку сидить тато і мати,
Іздалеку дітей чекають і ждуть...
Ніби вчора, молоді, щасливі,
Всі ми збирались разом за столом.
Bоркoтали нам голуби сиві,
Вгощали духмяним хлібом, молочком...
Панував на подвір'ї тихий вечір,
Соловейко співав пісню про життя,
Літнє сонце обнімало за плечі,
Ласкало ніжно, як батькова рука...
Є всяке добро із саду на столі:
Яблука, груші солодкі, медові.
Пречисті мамині очі - зорі ясні -
Запалювали у будні дні святкові!..
Сяяли так ясно зорі на щастя,
Дзвеніла мелодія зір у цю мить,
В осінньому саду згубилась казка
Падає пожовклий лист і шелестить...
Хтось мріє про море, розкішні пальми,
На березі океану піски золоті...
А я у снах бачу мамині мальви,
Як тато зриває виноград мені!..
2013 0507
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2020
автор: Чайківчанка