"ЧЕПУХА"

(гумореска)

У  Федорка  свійська  птиця
По  гостинці*  лазить.
А  тут,звідки  не  візьмися,
Наднесло  КамАЗа.

Качка  –  прямо  під  колеса,
Справа  делікатна.
І  Бог  зна,  чи  вже  й  воскресне,
Бо  й  не  встигла  крякнуть.

Тут  Федорчиха  в  хустину
Слізьми  ревно  плаче:
–  Що  ж  ти  робиш,  вражий  сину?
Віддавай-но  качку!

А  водій  –  під  ніс  їй  дулю,
Витяг  сигарету:
–  Нє  реві,  отстань,  бабуля!
Чєпуха  вот  ето!

Баба  зважила  почуте,
І  бігом  –  до  хати,
Щоби  часом  не  забути
Новину́  сказати.

–  Світ  такого  ще  не  бачив,
От,  Федорку,  чудо!
По-москальськи  наша  качка
Чепухою  буде.

*гостинець  –  великий  битий  шлях,  шосе

2016  р.,  збірка  "Пегас  на  ковзанах"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2020
автор: Надія Бойко