Відбуяла весна, відгоріла тюльпанами,
Залишила у серці тепла світлий жмут.
Запалила троянди червневі з фонтанами,
Щоб душа відпочила у спокої тут.
Та химерний спочинок, як утомлені плечі
Ще несуть на собі відголоски боїв.
Все, що грайливістю доказу, муляє очі, -
Протилежність разюча без будь яких слів.
Мовлене слово нараз на вустах завмирає,
Клекіт в грудях притишує гірка печаль.
Що забрала у нього війна, сам він і знає,
Та є те, що у пам’яті міцний скрижаль.
26.06.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2020
автор: Валентина Ланевич