Нехай у кожного загоряться очі,
Як ліхтарі вечорами на вулиці,
Хай сяють вони завжди: всі дні і ночі,
Як сонце лимонне далеко в Галактиці.
Покірно і з протестом йти по шляху́,
Сонно і бадьоро серед всього і всіх,
Я, як і кожен, лиш своє оберу,
У когось захід сонця, а у когось схід.
Досить рахувати хвилини до щастя,
Воно починається з малої дрібниці,
Сьогодні ти інший, ніж вчора і будеш завтра,
І в цьому є рух, в цій малій різниці.
Життя нас веде, воно ж і ламає,
Хвилина це навіть не мить,
Помиляється той, хто часу довіряє,
Має рацію та дитина, яка в нас сидить.
Я знаю, що любов – це серця потреба,
Любити навчитися і любити,
ЇЇ задовольнити треба,
Вистачить життя, щоб це зробити.
26.06.2020; 7:22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2020
автор: Іра Задворна