Цей дощ ніби зібрав всі наші сльози
І плаче без упину ко́трий день,
Безмірно горя падає як ро́си
На наші го́лови, багато їм наймень...
Цей сірий дощ нагадує нам знову,
Що на землі не сонячно так все,
І навертають думи про основи:
Хто ми в житті й що завтра принесе…
Усі дощі і явища природи –
Це мова Бога й матінки Землі,
Тож, розуміють її всі народи,
Тут не потрібні зовсім тлумачі.
Дощі бувають тихі і привітні,
Приносять свіжість, користь, урожай,
Радіють їм і діточки і літні,
Та часто все ж асоціюють жаль…
Там, де немає горя, слава Богу,
В людей все добре, коли добре все,
Там, де сині́в вбивають ще за волю,
Йдуть не дощі, а сльози із небес…
На нашу горем вистраждану землю
Пошли нам, Боже, зцілення в дощі,
Хай стане світло там, де було темно,
Засяє сонце в небі і в душі!
Щоб дощ не викликав нам більше смутку,
Веселка миру усміхнулась всім,
Святим дощем змий, Боже, із розсудку
Бажання до кривавої війни!
25.06.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2020
автор: Галя Костенко