В переливах теплого літа,
У проблисках дивної краси.
Блукає любов незігріта,
Що загубилась серед роси.
Мандрує у сірому тумані,
У верховіттю квітучих садів.
І виблискує на ятагані,
Римується музою із віршів.
Кружляє у танку з лебедем,
Веде з птахами хороводи.
Зорить рубінами з діадем,
Малює чудні епізоди.
І зв'язує долі рушниками,
Закоханих єднає навіки.
Світ обійшла із мандрівниками,
Спинилась в гирлі бистрої ріки.
Їй необхідно перепочити,
І випить виноградного вина.
Якщо є любов - хочеться жити,
І мріємо щастя спити сповна.
Нехай любов серед нас мандрує,
Дарує неповторні моменти.
Серця закоханих полірує,
І говорить щирі компліменти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2020
автор: Віктор Варварич