У долі є початок шляху́,
Відтак я по небу іду,
Чиїсь лагідні добрі очі -
Світло у темряві ночі.
Моя віра розбита вщент,
В її руїнах блукаю ще,
Десь недалеко в глибині
Бажаю відродити її.
У прісному тихому озері,
Помити б ці штучні кучері,
Той день – наш день і
Привід ще ненаписаних пісень.
Рожево – жовтий небокрай,
Мене чекає теплий чай,
І ще багато що, хай зачекає,
Де повно всього, потрібного немає.
Нас розробив Найдобріший для життя,
А я ще досі загадка твоя,
І лиш чути щебетання
Від птаха юного, про його кохання.
24.06.2020; 20:42
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880703
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2020
автор: Іра Задворна