Ой ви, півники-іри́́́́си –
Усміх сонця, неба цвіт,
Ненароком чи зумисне
Шле́те з юності привіт?
Із матусиної грядки,
Із отого квітника
У взірцевому порядку,
У турботливих руках.
Вочевидь, не знають втоми
В мами руки золоті,
Тож вклонитися бутони
Їм готові ці і ті.
Смеркла юності колиска,
Все у вічність відійшло...
А побачу десь іри́си –
Мов навідаюсь в село.
червень 2015 р., збірка "Шлях додому"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2020
автор: Надія Бойко