На березі ріки горить вогонь,
Чужий, далекий, та усе ж привітний.
Неначе на запрошення його,
Я підійду тихенько, непомітно.
Шлях до краси, то шлях у власний храм
І поспіх тут не стане у нагоді...
Багаття - квінтесенція добра
Для нас. Та непоборне зло природі...
Тому, коли я бачу, як вогонь
Запалюють в траві, живій до того,
Шкодую, що творцем людських долонь
Вважають не Диявола, а Бога...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2020
автор: Анна Шульке