Ти задавив в собі пророка

Слова  правдиві  приховай
У  моді  бруд  і  колотнеча,
Повага  стиснутим  ротам,
Довіри  більше  не  існує.

І  ти  у  колі  там  де  сміх,
Понуро  грає  дивна  пісня,
І  ти  стрибаєш  їм  у  такт,
Навмисно  витягаєш  криком.

А  ну  зірви,  а  ну  пірнай,
У  саме  кодло  зла  і  гніву,
Дави,  топи  в  собі  пророка,
Слова  наступні  забувай.

Любов,  добро  і  справедливість,
Навіки  в  темряву  жбурляй,
Забудь  змію,  що  коло  серця,
Отруту  ллє  в  твій  світлий  сад.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2020
автор: Ти не осліп