За плечима вже не весна –
Літа сонячна нагорода.
Срібнохвилить-біжить Десна
Мимо лук і людських городів.
І купаються у красі
Чорногузи носаті й чайки,
Витанцьовують карасі,
Мов життя почали спочатку.
Кличе літечко до води
І дітей, і людей у віці.
Крик, пісні на усі лади –
Аж не хочеться йти ізвідси.
А Десна свій торує шлях
Під сатиновосинім небом,
Упилася теплом земля,
Молодіють від того верби.
22.06.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2020
автор: Ганна Верес