Не кохає жінка вже мене,
не кохає.
Від цілунку щічку свою відвертає,
Коли ніжно обійму її за плечі
Цибне в бік і каже: "не прийшов ще вечір."
А вночі горнусь до неї - рявкне грізно:
"спати хочу, не чіпай, бо дуже пізно"
Ой що робити друзі милі?
Що ж робити?
А чи зможе вона знов мене любити?
У аптеку я зайшов і там питаю:
Для кохання чарівні таблетки мають?
Чи жінкам вони кохати помагають?
Пробачайте, ви шановний, - недомірку,
Не в аптеку треба йти, а в ювелірку.
Я й пішов, купив браслет у подарунок.
Ох який гарячий був її цілунок.
Після того жінка стала зовсім інша.
Написала про кохання навіть вірша.
І говорить, як співає
І вночі приємно ніжку
пригортає.
До кохання знаю вже всі стежки,
Гроші я збираю на сережки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2020
автор: Зелений Гай